В одному з рідкісних виходів на поверхню, у глибинах Андердарку, розташувався Аванпост Міконідів. У величезній печері, насиченій вологою та пронизаній біолюмінесцентним світінням грибів, уже багато поколінь живе і процвітає ця велика колонія. Це місце стало ідеальним притулком для істот, які шукають усамітнення та спокою, оскільки сюди майже ніхто не заглядає.
Розташування та середовище
Аванпост займає більшу частину печери, склепіння якої здіймаються високо в темряву. З боку глибин поселення межує з мисливськими угіддями, куди регулярно навідуються дисплейсер-коти. Ці істоти, що становлять загрозу для більшості, стали головним джерелом їжі для міконідів, які навчились вистежувати їх і ставити пастки. Завдяки цьому ресурсу поселення повністю забезпечене харчами.
З іншого боку, віддалений край печери веде до стародавнього виходу на поверхню. Однак уже кілька сотень років цей шлях ніхто не використовував, і він заріс щільним грибним покривом. На відміну від більшості мешканців Андердарку, міконіди не потребують контактів із зовнішнім світом, тому аванпост залишається прихованим куточком, невидимим для мандрівників та інших розумних істот.
Спосіб життя та структура
Міконіди Аванпосту ведуть розмірене, циклічне життя, повністю занурюючись у медитативне співіснування з природою. Вони уникають втручання у справи інших істот і не терплять чужого втручання у своє. Їхнє поселення — це мережа грибних структур, органічно вплетених у печерний ландшафт, у яких вони живуть, вирощують нових членів колонії та обмінюються думками через свої спорові мережі.
Через свою віддаленість та самодостатність Аванпост майже невідомий іншим мешканцям Підземелля, і самі міконіди роблять усе можливе, щоб так залишалося й надалі. Єдине, що порушує їхнє монотонне існування, — це регулярне полювання на дисплейсер-котів, яке стало частиною їхнього життєвого ритму. В іншому їхній світ залишається недоторканим часом і зовнішніми впливами.