Культ Міміра
Пригодники вперше ступили на затінені вулиці Дергораю — величної столиці дуергарів, оповитої таємницями, змовами й ледь відчутними загрозами, що ховалися в кожному темному кутку. Щоб краще підготуватися до випробувань Андердарку, вони провели два тижні, вивчаючи мову місцевих мешканців, опанувавши її на рівні, достатньому для спілкування з темними дворфами.
Невдовзі вони дізналися, що Іскар — той, кого вони так наполегливо шукали — востаннє був помічений у кварталі під назвою Нічні Змови. Пошуки привели їх до таверни Останній Крик — зловісного закладу, наповненого димом пахощів і шепотом про темні справи. Там вони познайомилися з власницею таверни — Сіндрою, професійною отруйницею та експерткою з ядів, чий пронизливий погляд одразу натякав на її небезпечну сутність. В обмін на інформацію про місцезнаходження загадкового дракона, вона розкрила приховану оселю культу Міміра.
Тієї ж ночі доля зіштовхнула їх із Вілксом, організатором жорстоких боїв на місцевій арені. Вражений їхніми бойовими навичками, він запропонував їм участь у майбутньому груповому бою з великим винагородженням.
Проникнення до культу пройшло успішно, і незабаром група нарешті зустрілася з Іскаром. Проте його слова породили сумніви: чи варто взагалі шукати настільки ризикованого союзника? Роздуми перервалися початком Великого паломництва до Міміра. Пригодникам зав’язали очі, й разом із фанатиками вони вирушили в темряву.
Після восьми виснажливих годин у повній темряві вони прибули до печери, де на них чекав Мімір — величний червоний дракон, закутаний у розкішну попону, що приховувала його тіло, залишаючи відкритими лише голову та червоні крила. Їм дозволили ставити запитання — і з розмови вони дізналися, що Мімір родом із цього світу й відчуває глибоку відразу до Птаріса. Проте в його поведінці було щось неприродне, щось, що з кожною хвилиною викликало дедалі більшу підозру.
Ці сумніви підтвердилися, коли дракон раптово вивергнув на них потік крижаної криги — щось, зовсім не властиве червоним драконам.
Ледве врятувавшись, герої втекли з його лігва. Але в їхніх душах залишилося тривожне, невирішене питання:
Чи справді це був дракон? А якщо ні — то з ким або з чим вони насправді зустрілися в пітьмі Андердарку?
