У вічній темряві першого ярусу Андердарка, на північний захід від Дергорая, глибоко в товщі скель прихований Горамай — шахтарське поселення, де з каменю видобувають алмази, що виблискують навіть у найгустішій пітьмі. Тут не знають сонячного світла, не святкують і не співають пісень про славу. Горамай — це місце праці, нагляду та влади, де кожен знає своє місце в ланцюзі видобутку.
Це поселення — не місто і не фортеця, а величезний, розгалужений комплекс шахт, тунелів і промислових цехів, з’єднаних вузькими проходами та масивними укріпленими переходами. На поверхні Горамая — якщо так можна назвати кам’яні виступи підземного плато — розташовані укріплені казарми, склади та невеликі житлові приміщення для темних дворфів. Все інше — це вологі, затемнені глибини, де тисячі закованих у кайдани рабів виривають коштовні камені з землі.
Структура поселення
Горамай поділений на кілька ключових зон, кожна з яких відіграє важливу роль у роботі шахт і організації життя в поселенні.
- Гірничі тунелі – Глибокі шахти та обвали, де раби добувають алмази під наглядом темних дворфів.
- Казарми наглядачів – Житлові приміщення інженерів, оцінювачів та керівників, які стоять над рабами.
- Склади Кам’яної Десятини – Укріплені сховища, де відсортовані алмази чекають на каравани.
- Зала таврування – Місце, де раби отримують мітку Горамая, що навічно закріплює їхню приналежність до шахт.
- Караванні ворота – Масивний прохід, що веде до охоронюваного шляху в Дергорай.
Життя в Горамаї
У поселенні не святкують. Тут немає купців, не звучить музика. Кожен день починається з різкого удару гонга, що сповіщає про початок зміни для рабів. Закуті в кайдани, вони спускаються в шахти, слідуючи за темними дворфами-інженерами, які контролюють видобуток.
У темряві шахт відчувається запах сирості, кам’яного пилу та крові. Робота не припиняється ні на мить—одна група полонених змінює іншу в безперервному циклі. Будь-яка слабкість карається; раби, які не виконують норму, зникають, відправлені у бездонні шахти або каральні камери рудників.
На поверхні панує інший порядок. Темні дворфи ведуть підрахунки, перевіряють якість видобутку, ведуть переговори з делегатами з Дергорая. Кожен алмаз, що виходить із надр Горамая, позначений печаткою рудника.
Горамай — це не місто і не фортеця, а безжальна машина для видобутку багатств із землі. Тут не знають пощади, не терплять слабкості й не прощають помилок. Тут золото тече рікою, а ціна кожної монети — це піт, кров і зламані долі тих, хто працює в шахтах.
Транспортування алмазів у Дергорай
Раз на кілька днів каравани залишають Горамай, обираючи один із двох небезпечних маршрутів:
- Кордон темних ельфів – Найкоротший шлях, але з великим ризиком зустріти патрулі Мендзоберранзана.
- Дикі землі – Звивистий, складний маршрут, сповнений підземних чудовиськ і природних небезпек, але менш помітний для ворогів.
Кожен караван супроводжується загонами охорони, а іноді й найманцями, якщо очікується сутичка.
Відомі особи Горамая
Врагнар “Алмазне Око” – Головний оцінювач рудника
“Якщо камінь не вартий золота, його видобуток—марна робота.”
Холодний і розважливий дворф, який одним поглядом може відрізнити підробку від справжнього коштовного каменю. Він особисто затверджує відправку кожного каравану, і його слово—закон у питаннях оцінки видобутку.
Драгрум “Залізний Бич” – Головний наглядач
“Раб — це інструмент. Якщо він ламається, ми замінимо його новим.”
Один із найжорстокіших наглядачів у Горамаї. Драгрум контролює рабів, стежить за темпами видобутку та забезпечує дисципліну. Будь-яка слабкість негайно карається—його бич знає лише покарання та роботу.