На краю району Нічних Змов, там, де темрява стискає вулиці у своїх крижаних обіймах, а стіни просочені шепотом страху, стоїть Останній Крик—таверна, куди заходять без імен і, можливо, ніколи не виходять. Тут не співають пісень, не ллється ель ріками, і не сперечаються голосно—бо той, хто підняв голос, незабаром його втратить.
Цей заклад отримав свою назву не просто так. Легенди кажуть, що колись тут стратили раба, який наважився кинути виклик своєму господарю. Його крик став останнім звуком, що почули стіни перед тим, як його кров забарвила кам’яну підлогу. З того часу це місце здобуло зловісну репутацію, ставши притулком для найжорстокіших душ Дергорая.
Ті, хто приходять сюди, не шукають розваг. Найманці, кати, торговці рабами, дезертири та тіньові куратори збираються тут, щоб обговорювати брудні угоди, вербувати бійців і встановлювати ціни на чужі життя. Угода, укладена в Останньому Крику, нерушима, а той, хто зрадить господарів таверни, сам стане товаром на найближчому аукціоні.
Атмосфера та інтер’єр
Щойно ти заходиш у Останній Крик, перше, що вражає твої чуття—сморід крові, гару й дешевого алкоголю. Кам’яні стіни вкриті темними плямами, а низька стеля тисне на свідомість, наче сама скеля хоче затягнути тебе в свої глибини. Освітлення майже відсутнє, лише червоні магічні ліхтарі кидають зловісні тіні на підлогу, що нагадують калюжі крові.
Таверна поділена на кілька зон:
- Зала для пиття – Довгі, грубо витесані кам’яні столи, на поверхні яких видно сліди ножів і випалені тавра.
- Кам’яна арена – Заглиблена зона, де влаштовують бої між рабами або вирішують конфлікти через криваві дуелі.
- Кімнати тиші – Задні зали без вікон і з товстими дверима, де обговорюються найбрудніші угоди.
- Осередок таврування – Стіна, на якій висять розжарені металеві тавра, готові залишити мітку зрадника на тілі порушника договору.
Тут ніколи не чути гучних розмов. Глухі удари кулаків, дзенькіт кухлів, рідкісні хрипкі накази—і раптові крики тих, хто посмів сказати зайве.
Меню таверни
У цьому закладі ніхто не витрачає час на вишукану кухню. Все тут створене для того, щоб підтримувати силу, терпіти біль і залишатися при тямі.
- Чорна Мітка – Міцний, темний ель, який більше заспокоює біль, ніж приносить насолоду.
- Сльози Раба – Настій із отруйних грибів, що тимчасово робить тіло нечутливим до болю.
- Мерзенна Доля – Гниле м’ясо в гарячому бульйоні—ті, хто це їсть, або дуже голодні, або давно втратили смак до життя.
- Вариво Гладіатора – Відварене м’ясо в крові з додаванням алхімічних реагентів, щоб розпалити лють перед боєм.
Останній Крик—це не просто таверна, а похмурий символ безнадії та жорстокості Дергорая. Тут не сміються і не веселяться—тут вирішують долі, укладають угоди і розпоряджаються життями. Кожен крик, що пролунає в цих стінах, стає частиною їхньої темної історії.
Відомі персонажі (NPC)
Кроган “Гарота” – власник таверни
“Якщо ти не можеш проковтнути свій страх—забирайся звідси.”
Кроган—величезний, понівечений дуергар, з обличчям, покритим опіками, і громовим голосом, що може заглушити навіть найболісніший крик. Колишній наглядач гладіаторських арен, тепер він керує таверною і стежить за виконанням обіцянок.
Вілкза “Бліда” – організаторка боїв
“Твоє життя коштує менше, ніж ти думаєш.”
Вілкза—розбійниця з блідою шкірою, ніби витягнута з тіні. Її очі ніколи не моргають, а її кроки ніхто не чув. Вона займається організацією боїв, продажем гладіаторів-рабів і пошуком тих, хто “зник”.