Зустріч із Хранителем: Сіларіон Елтарин

Ключові події:

Після довгих і небезпечних пригод група завершила квест з пошуком вежі і повернула до життя Ессу і Зорі. Кожному з героїв було даровано по 2000 містерій, і вони з полегшенням відчули смак заслуженої нагороди.

Досвід за сесію: 1000.

Аден, слідуючи інтуїції та передчуттям, вирушив до міста, де виявив, що речі групи зберігаються в похмурій крамниці Пурпурне Око. Серед запилених артефактів і дивних предметів він побачив речі Данаї. Спроба виторгувати рацію для зв’язку з Фрегнардом провалилася через нестачу містерій, але замість цього йому запропонували завдання: стежити за крамницею вночі. Доля не була на боці Адена — його схопили при провалі скритності, і незабаром він опинився за ґратами, як і його товариші.

У цей час Даная, Ердал і Безіменний опинилися замкненими в кімнаті з жаровнями, де давні магічні символи, начертані на стінах, приховували таємницю спасіння. Ердал, завдяки своїм знанням і дару читати будь-який текст, зрозумів, що двері можна відкрити за допомогою крові та імені Птаріса. Але щойно він запалив додаткові жаровні, з темних кутів кімнати почали виповзати тіні та нежить, наповнюючи повітря холодом смерті. Б’ючись із ворогами, герої проливали кров у надії відкрити шлях до спасіння.

Аден, опинившись у в’язниці, зіткнувся з мовчазним лицарем у важких обладунках. Його холодна, беземоційна поведінка навела на думку, що він не був живою істотою, а лише майстерно створеним конструктом. Цей лицар пропонував вихід через підземелля, і після довгих роздумів Аден прийняв його пропозицію.

Тим часом Ердал, Даная і Безіменний успішно відкрили двері, використовуючи магію імені Птаріса — або, як він з’являвся у видіннях, Сай Сілана. У той момент тіні відступили, але відпочивати не було часу. До кімнати вірвалися Аден і загадковий лицар. Останній активував давній шпиль, і Аден провалився в глибокий магічний сон. Потім лицар став у бойову стійку, і його тіло почало руйнуватися — шматочки його броні повільно відривалися і зависали в повітрі. Це не було простим руйнуванням — лицар-конструкт активував магічний механізм самознищення, готовий підірвати все навколо, щоб знищити героїв.

Коли надія здавалася втраченою, у коридорі з’явився дряхлий старий ельф — Сіларіон Ельтарін. Його голос був слабким, але його магія була могутньою. Він зупинив руйнування лицаря і стримував магічний вибух, уповільнюючи його розгортання і даючи групі час для втечі. «Біжіть… швидше!» — промовив він, і герої, не гаючи ні секунди, кинулися з кімнати. За їхніми спинами пролунав оглушливий вибух, але вони були вже поза досяжністю.

Ельф був смертельно виснажений після того, як стримував вибух. Він попросив віднести його до кімнати в кінці коридору, де герої виявили величезну статую золотого дракона і аскетичну обстановку. Тепер вони знаходилися в самому серці Зоряної Вежі, центральної башти міста. Старий був занадто слабким, щоб відповідати на запитання, але попросив передати йому пристрій зв’язку з одного з постаментів. Через нього він викликав Фрегнарда. Після деякого часу з’явився гном і за допомогою своїх магічних умінь допоміг старому відновити сили.

Фрегнард запропонував групі відпочити, натякнувши, що вони під постійним наглядом. Він передав їм папір і перо, запропонувавши писати листи і залишати їх у центральному залі. Підозри про те, що герої опинилися в центрі якогось змови, посилилися.

Фрегнард, виглядаючи набагато молодшим, ніж у видіннях групи, пробудив ще більше сумнівів. Він подякував їм за допомогу і повернув Ессу і Зорі за допомогою двох невеликих сосудів. Його слова «безцінна допомога в пошуку душ» тільки додали загадковості тому, що відбувається.

Завершальний акт розгорнувся в підземеллі, де Док (Домінік) Уорд провів героїв до їхніх речей, захищених магічним бар’єром. Використовуючи ім’я Сай Сілана (істинне ім’я Птаріса), герої змогли пройти через бар’єр і повернути свої речі. Вперше за довгий час вони відчули, що за ними ніхто не стежить, і відчули довгоочікуване усамітнення — наодинці з самими собою і своїми думками.

“Світ під загрозою знищення; той, хто підтримував баланс у світі і був самим світом, намагається стати кимось або чимось іншим.” — Док (Домінік) Уорд