П’ятниця, 13-те

Опинившись перед Іскаром у Підпітьмі (Андердарку), Аден, Бротор та Фенріс шукали шлях уперед. Їхньою метою було здобути Казанок зі штормом, необхідний для підтримання присутності Люкс Астри в астральному плані. Звернувшись до Іскара за допомогою, вони натомість отримали зустрічне прохання: прихистити жителів Зеленого Урочища у Люкс Астрі. Бротор запропонував розмістити їх у будинку героїв. Після нетривалої наради домовилися так: Іскар відкриє портал в астрал, Бротор проведе селян, а Іскар, у свою чергу, допоможе здобути казанок.

Аден сумнівався у мудрості Іскара, а Фенріс і Бротор взагалі не вбачали в ньому знавця. У відповідь Іскар виявив свою справжню сутність: він постав у подобі світної істоти, з очей якої струменів яскравий туман. Ніхто не міг визначити, до якої раси він належить. На прямі запитання Іскар відповідав ухильно.

Покинувши підземелля, Іскар відкрив портал до астрального плану. «Дивно…» — пробурмотів він, ступаючи вперед. Герої разом із мешканцями Струмка пішли за ним. Над місцем переходу з’явився яскравий промінь світла, що спускався згори. Не зволікаючи, всі увійшли до порталу, який невдовзі зачинився.

Після переходу крізь астрал вони опинилися у Люкс Астрі. Бротор провів новоприбулих до будинку героїв. Вражені незвичайним оточенням, селяни засипали його запитаннями: «Чому тут усе так гарно?», «Звідки це шкіряне крісло?», «Де нам спати?» Бротор марно намагався зв’язатися з дворецьким, і лише після 300 містерій йому вдалося впорядкувати простір, щоб усі вмістилися. Дехто бурчав, але після твердого зауваження Бротора змирилися з умовами.

Фасір Рамур розповів, що журналістка Даталія володіє артефактами, які колись належали героям, включно з потрібним казанком. Їх слід забрати з Башти Стеллар. Він нагадав, що ресурси Люкс Астри не безмежні, особливо тепер, коли до міста прибуло стільки нових мешканців. План був таким: за допомогою ілюзій Іскара змінити зовнішність і потрапити до міста через астрал. Бротор змінив колір бороди й татуювань, Аден перетворився на світлу ельфійку на ім’я Розалія, Іскар набув вигляду літнього ельфа з посохом, увінчаним рубіном. Інші теж замаскувалися.

Пройшовши крізь перехід, герої опинилися у тісній комірчині. За дверима чулися голоси. Вийшовши назовні, вони зрозуміли, що опинилися в таверні. Постояльці замовкли, дивлячись на дивних незнайомців, які наче з’явилися нізвідки. Розалія недбало поправила волосся і мовила: «Фух, хлопці, це було грубувато… Трактирнику, нам пива!» Той усміхнувся і поставив чотири кухлі. Фенріс узяв два, один випила Розалія, а останній дістався Броторові.

У таверні герої дізналися, що «містерії» тепер під забороною, і їх слід здати до Башти Стеллар. Не бажаючи гаяти часу, вони вирушили до Даталії, керуючись настановами Фасіра. Дорогою помітили дивний промінь світла з небес, але, щоб не привертати уваги, просто пішли далі, вдаючи, ніби нічого незвичайного не відбувається.

Діставшись оселі Даталії, після коротких переговорів вони зайшли всередину. Журналістка вимагала будинок у Люкс Астрі в обмін на артефакти, включно з казанком, і відомості про місцеперебування Магічної Колоди Карт. Після довгих обговорень домовилися, що якщо протягом двох місяців за часом Террагона їй не нададуть будинок, Даталія отримає частку прав на дім героїв у Люкс Астрі та право в ньому жити. Скріпивши угоду контрактом, усі розійшлися відпочивати.

Вранці, перш ніж вирушити до Башти, до Даталії завітали містяни. Вони дякували Птарісу за те, що у світі знову почали народжуватися діти, й просили Даталію, як журналістку, донести цю радісну звістку до всіх. Даталія уважно їх вислухала, роблячи помітки для майбутньої статті.

Наблизившись до Башти, Фенріс раптом зупинився, застерігаючи про небезпеку. Вирішили, що Даталія зайде всередину сама. Коли вона повернулася, її руки тремтіли, а голос звучав стривожено: «Нам треба негайно до астралу. Нас шукають. Залишатися тут надто ризиковано!»

Іскар, який все ще був неподалік, спокійно мовив: «Моя допомога на цьому завершується. Якщо що, ви знаєте, де мене шукати», — і зник.

Відійшовши від Башти, герої знайшли тихий закуток. Там Тарі дістала єдиний сувій заклинання, що міг перенести їх усіх до астралу. Коли вона майже дочитала його, із темряви пролунало чітке: «Counterspell!» Чари сувою згасли. З тіні вийшли культисти, серед них Кей — той самий, якого герої колись принизили. Зав’язався бій, але сили були надто нерівні. Героям вдалося вбити лише Кея, а підкріплення ворогів уже наближалося.

Розуміючи безвихідь, герої сховалися у Bag of Holding Тарі. Позбавлена можливості скористатися сувоєм, Тарі активувала магічне татуювання. Ставши невидимою і безтілесною, вона пройшла крізь стіну й опинилася на жвавій вулиці Стеллар Тауер. Змішавшись із натовпом, Тарі зникла з поля зору, несучи своїх товаришів у сумці та сподіваючись на безпечніше майбутнє.