Привид у Попоні
Після напруженої розмови з таємничим драконом Міміром і відчайдушної втечі від його фанатичних послідовників, перед шукачами пригод постала складна дилема. Вони мали зробити вибір: повернутися до лігва дракона, щоб розкрити таємниці, приховані під чарівною попоною Міміра, чи вирушити до столиці Дергорай, аби домовитися з Культом Марії і зрозуміти, чому вони переслідують дракона.
Серед палких суперечок про довіру й тривалих обговорень плану порятунку Террагона, команда зрештою вирішила повернутися до лігва загадкової істоти. Використовуючи заклинання Розсіювання магії, вони сподівалися розгадати таємницю попони. Завдяки допомозі мудрого Іскара шукачам пригод вдалося безшумно проникнути в глибини драконячого сховку. Там Фенріс і Даная ховалися за блискучою купою скарбів, очікуючи на слушний момент.
Але доля мала власні плани. Щойно Сая і Бротор наблизилися до своїх товаришів, пролунав гучний, зрадницький відгомін — Сая не змогла стримати чхання. Звук відбився від стін печери, миттєво настороживши дракона. Велетенська істота різко обернулася, вимагаючи пояснень. У цю напружену мить Данае промовила заклинання — але, на її превеликий подив, воно не мало жодного ефекту.
Бій спалахнув миттєво, перетворивши печеру на поле лютого бою. Розлючений дракон зірвав з себе попону, відкриваючи жахливу правду — під нею ховалася потворна химера. Зіткнувшись із переважаючою силою, шукачі пригод вирішили відступити. Вони швидко використали сувій телепортації, щоб утекти в Астральний План: першим зник Фенріс, за ним Данае і Бротор, що тримав налякану Саю. Останньою крізь портал стрибнула Суріна, ледь уникнувши лап чудовиська.
Зникаючи в магічному вихорі, Суріна побачила останній, моторошний образ — з поваленого тіла химери вирвався привид дракона, який кинувся навздогін за групою. Але щойно він наблизився до межі між світами, з порожнечі з’явилася масивна золота лапа і схопила дух, затягуючи його назад.
Не гаючи часу, загін повернувся до лігва. Там вони знайшли тіло химери, що лежало без руху. Використавши магічне мистецтво, вони перетворили поваленого ворога на черепаху й кинули її в портал, що зачинявся. Забравши частину драконячих скарбів і таємничий сяючий камінь, вони поспішили назад до Іскара.
Невдовзі з’ясувалося, що знайдений артефакт — це Сльоза Сардіора, древня реліквія, яка, безперечно, дуже цікавила Марію та її культ. Усвідомивши важливість знахідки, група вирішила тимчасово заховати Сльозу в Люкс Астрі, доки не з’ясують справжні наміри своїх загадкових переслідувачів.
