Сесія 49: Справедливий суд у Сігілі
Бротор і Даная прокинулися після безтурботного грибного сну й зайшли до зали, де в кріслі солодко дрімав Іскар. Коли Бротор попросив дворецького приготувати сніданок, той замість цього почав читати лекцію про законне володіння, правомірних власників і належні документи. А папери на будинок, що були в Бротора, раптом виявилися нерозбірливими.
Надворі Сая, Суріна й Фенріс поралися з міміками, які щойно налякали поні Еппл. Коли відпочилі авантюристи вийшли на подвір’я, дворецький грюкнув дверима й відмовився їх пускати. Не маючи іншого вибору, вони попрямували по пораду до Фасіра.
У своїй вежі табаксі був просто виснажений: помер його найближчий друг Севадір, він сам ризикував утратити роботу й житло та вже три доби не спав, відновлюючи судові документи. На питання, чим допомогти, Фасір благав знайти адвоката — він надто знесилений, щоби захищати Lux Astra самостійно. Партія згадала, що гардієць Гармоніуму колись порадив адвоката на ім’я Елісон, і вирушила на пошуки.
Вийшовши головною брамою, вони опинилися в Районі Вулика, а саме серед харчових рядів Greasy Pit. У пошуках дороги до Району Леді й суду мандрували між прилавками з наїдками з усіх куточків мультивсесвіту, доки не помітили знайомого троля-носія з Чайної Вулиці. Скользнувши в провулок, аби простежити, вони наткнулися на гобліна, який перепинив їх питанням: «А що ви забули на Зеленій Вулиці?» Одна «остання» золота монета від Бротора розтопила серце гобліна; той покликав троля, і група нарешті дістала транспорт до суду.
Дорогою троль представився Ярком — Сенсейтом (членом Society of Sensation), котрий, як і фактол Ерін Монтґомері, прагне навчитись тішитися неприємними емоціями.
Ярк висадив їх на сходах Фратернітету Порядку (суду Ґавнерів) у Районі Леді й попрощався, мовивши, що найняти його знову можна на Зеленій Вулиці.
Усередині Danaya, Бротор, Сая, Фенріс і Суріна знайшли Елісона, що погодився взяти справу. Він пояснив: новостворена адвокатська контора, яка представляє позивача, називає поселення Pax Lustra; якщо суд прийме цю назву, усі акти власності Lux Astra стануть недійсними. Тож потрібно довести справжнє ім’я міста й завірити докази у службовців Гармоніуму.
Розслідування виявило: табличка над головною вежею свідчить «Pax Lustra», причому її недавно замінили. На щастя, істинну назву було вибито на фонтані, надруковано на дощечці біля їхнього дому й навіть нашкрябано чиїмось жартівливим кинджалом у підворітті: «Lux Astra — украй неприємне місце».
У період очікування слухання Елісон надав героям покої. Фасір нарешті виспався, а міміки, регулярно нагодовані тушами, підросли. З дозволу адвоката Бротор звернувся до Bleak Cabal, чиї кліриківці зняли прокляття окаменіння з кількох мешканців Lux Astra.
Нарешті засідання розпочалося.
Сторону позивача представляв молодий гном, підозріло схожий на Фрегнарда. Його промова рясніла безпідставними обвинуваченнями. Суріна запропонувала накласти zone of truth, і суворий суддя — фактол Гашкар із Фратернітету Порядку — погодився провести експеримент.
Навіть під дією закляття гном ухилявся, відповідав натяками й ставив зустрічні питання. Нарешті він вигукнув: «Гаразд, чого хотів — добився!» — клацнув пальцями й зник.
Запала тиша. Суддя зітхнув і відрахував: «Три… Два… Один…», — і гном зʼявився точно там, де стояв.
«Я ж казав: від правосуддя не втечеш», — мовив суддя. Ілюзія спала, відкривши справжнього Фрегнарда. Той чкурнув до виходу швидко, як дозволяли короткі гномські ноги, та вартові скрутили його.
Фасір і герої виграли процес. Після оплати гонорару Елісона й зборів Сігіла в скрині, що Фенріс колись знайшов, лишилася лише скромна купка монет. Утім, Бротор отримав нові акти на будинок, і компанія повернулася до Lux Astra.